Так склалося, що я вирішив проапгрейдити інструментарій самогонної обсерваторії й замінити старенький "Konus Vista 80s", який добре виконував свої задачі, але зовсім не годився для фотографії, на такий же компактний, але потужніший аналог, який, до того ж, мав би добре підходити для астрофото. Після певних роздумів зупинився на Vixen VMC110L. Брав саму трубу, бо монтування для нього є. Власне, огляд саме труби й буде
Vixen VMC110L - це такий катадіоптричний телескоп, зроблений за схемою "Vixen Modified Cassegrain" (VMC), як її називає виробник. Але, знаючі люди кажуть, що то
"Клєвцов" (схема найбільше нагадує малюнок
"в" по посиланню. У всякому разі, меніск вторинного дзеркала увігнутий всередину) чи щось схоже на те, і, якби в СРСР нормально працювало патентне право, Vixen-у за таке надавали б
по сраці повістку в суд :) Біда в тому, що я ніколи до цього не працював з дзеркально-лінзовими телескопами, та й не дуже ними цікавився, тому полемізувати на цю тему не можу. Назвемо цю схему "вже як є"!
Загалом, цей телескоп виглядає як астрограф, працює як астрограф і, навіть, пахне як астрограф (насправді, він нічим не пахне, але зворот красивий. Ггг), тому це, мабуть, таки і є астрограф. Та й купувався він, насамперед, саме як маленький компактний, але потужний, як для своїх розмірів, астрограф.
Перше, що розумієш, коли розпаковуєш інструмент - це те, що зроблений він добротно і без пластикових деталей і люфтів. При тому, що розбирається практично весь. Являючись повністю металевим і маючи при собі не таке вже й маленьке - 110мм - дзеркало, він тільки заледве виліз за 2кг - важить 2,1кг. Це не може не радувати, бо при його розмірах (і, відповідно, плечі) - 119х360мм - цю штуковину запросто можна встановити не тільки на монтування, а й на щось типу фотоштативу й бігати з цим усим фотографувати не зірки, а пташок і білочок з кількох кілометрів.
|
"Папєрєднік" і "Наступнік". Наступнік, як і папєрєднік, прекрасно стає на фотоштатив |
Телескоп зроблений по принципу "все для людей". У ньому вже вбудований "ластівчин хвіст", який можна кріпити на телескоп у двох місцях, а у "хвості" зроблена різьба під фотоштатив.
|
Vixen VMC110L має "на борту" штатний "ластівчин хвіст" для кріплення на монтування. Також, сам "ластівчин хвіст" має додатково й отвір з різьбою, сумісною з фіксаторами на фотоштативах. Тому, телескоп можна ставити й туди, роблячи з нього такий великий об'єктив для фотокамери |
|
Для кріплення "ластівчиного хвоста" є два гнізда під кутом 90 градусів (це одне з них) для зручності встановлення |
Також, не треба буде докупляти гід, "стрибаюче" дзеркало, чи спеціальний окуляр, якщо захочете зайнятися астрофото. "Стрибаюче" дзеркало уже вбудоване в сам телескоп і може перемикатися між двома окулярними вузлами - прямим і завернутим під 90 градусів
|
Справа біля прямого окуляра видно важіль для перекидання "стрибаючого дзеркала" з одного окуляру на інший |
Очевидно, прямий окулярний вузол оптимізований для астрофото - гніздо для окулярів можна викрутити і знайти там Т-різьбу, на яку можна прямо накручувати Т-кільце
|
обидва окулярні вузли викручуються. На 90-градусному окулярі йде просто різьба, нарізана у трубі, а на прямому - Т-різьба |
|
На прямому окулярі є Т-різьба, на яку можна накручувати Т-кільце без перехідників і різної іншої фігні |
|
...ось так |
|
Якщо ви використовуєте два окуляри у двох окулярних вузлах з різними фокусними відстанями, можна їх одночасно налаштувати на різкість - обидва окулярні гнізда мають притискальні кільця - можна вкручувати чи викручувати гнізда у досить широкому діапазоні, а тоді притискати їх кільцями в будь-якому положенні. Те саме стосується астрофото - можна підібрати положення Т-кільця й окуляру таким чином, щоб наведений на різкість фотоапарат співпадав різкістю в окулярі. Тоді можна робити просто фліп-фліп дзеркалу, не заморочуючись на підлаштування різкості щоразу при перемиканні
|
І фіксується прижимним кільцем у будь-якому положенні |
|
Окулярний вузол | |
|
Передня насадка викручується |
Як я вже казав, якщо подивитися на меніск на вторинному дзеркалі, стає помітним, що меніск, який до нього приклеєний - увігнутий всередину.
|
На вторинне дзеркало наклеєний меніск, для виправлення сферичних аберацій |
|
І ось воно... головне дзеркало! |
|
Труба теж викручується, роблячи доступним головне дзеркало. Таким чином, головне дзеркало можна чистити, не особливо напрягаючись |
Чесно кажучи, процедура викручування труби досить таки трудоємка. До того ж, після викручування труби на дзеркало нападало трохи частинок фарби, яка була на різьбі. Слава богу, вони легко здулися й не лишили подряпин, а я не отримав інфаркту від такої процедури :)))
Тому, не рекомендував би без необхідності викручувати трубу
|
Труба зсередини освітлена спалахом фотокамери. Зачорнена зовсім непогано :) |
В бочці меду таки виявилась ложка дьогтю. При чому, ну зовсім дурна: заглушки окулярних вузлів просто вивалювалися з них. Не знаю, хто їх такими поробив, але йому треба точно відірвати щось. Проблема швидко вирішилась наклеюванням кількох шарів скотчу, але осадочок лишився :(
|
Заглушка уже з шаром скотчу :) |
|
Телескоп прекрасно почувається, навіть, на моєму вузькому балконі (EQ3-2 щоб дістати до вікна там повністю стати не може) |
|
Не знайшлося нічого більш доступного для порівняння розмірів :) |
Також, при перших тестових спостереженнях виявилася ще одна досадна неприємність: головне дзеркало при фокусуванні трохи "ходить" і зображення трохи зміщується. При завершенні фокусування, зображення стає на місце. Як я вже казав, ніколи до цього не працював з дзеркально-лінзовими телескопами, тому підозрюю, що ця проблема притаманна багатьом моделям. У всякому разі, якщо подумати умови: про фокусування масивним головним дзеркалом, вагу 2,1кг. та вартість труби у ~$280 зробити ідеальне фокусування задача, мабуть, технічно не виконувана. Тому, маємо що маємо :)
Нажаль, зараз тут немає астрофото, зробленого цим інструментом, бо відносно чисте небо було тільки один раз із моменту його покупки, та й то не довго, але, загалом, зображення не-небесних об'єктів достатньо чіткі, та контрастні (далі буде. Фото ще викладу), навіть, на краю поля зору. На деяких фото Місяця, які вдалося зробити, при великому збільшенні помітив щось типу невеликого хроматизму. Але, можливо, то були перисті хмари, турбулентності, чи ще щось таке. Короче, остаточно зроблю висновок, коли отримаю якісні фотографії.
Підсумовуючи:що сподобалось:- компактність
- вага
- два окуляри з вбудованим flip-flop mirror (один з Т-різьбою)
- ізкоробочна можливість ставити прилад як на монтування, так і на фотоштатив без танців з бубном, кілець і т.п.
- контрастний. Дає хороше зображення без спотворень, навіть, на краю поля зору
що не сподобалось- при фокусуванні дзеркало трохи "ходить" і зображення зміщується. Після закінчення фокусування стає на місце
- чутливий фокусер
- відкрите дзеркало
- випадають заглушки (заглушки! Карл!)
Загалом, телескоп лишив дуже позитивні враження, навіть, не дивлячись на пару неприємних сюрпризів. Покупка однозначно варта своїх грошей
UPD: без казусів таки не обійшлося - не можна просто так взяти, розібрати телескоп і зібрати назад :) Розюстувалося головне дзеркало, довелося юстувати. Зате, виявив, де знаходяться юстувальні болти
|
Оці дві продовгуваті чорні штуки - це заглушки болтів для юстування головного дзеркала. Болти глибоко втоплені, тому треба брати довгу тонку викрутку |
Коментарі
Дописати коментар